Маркетплейс — це два продукти й операції між ними. Розбираю, з чого складається перша версія: одна повна угода, довіра між сторонами, адмінка й модель даних, яку не доведеться переписувати, — і що сміливо відкласти.
- Опубліковано
- Читання
- 11 хв
- Автор
- Yaroslav Tsarenko

Ідея маркетплейсу зазвичай звучить просто: «з'єднати тих, хто шукає, з тими, хто пропонує». Тож здається, що й MVP простий: каталог, профілі, кнопка «замовити». На практиці перша версія маркетплейсу складніша за перший інтернет-магазин, бо ви будуєте одразу два продукти — для кожної сторони — і ще третій, якого ніхто не бачить: операції між ними.
Ця стаття для засновників, які планують маркетплейс або B2B-платформу з кількома ролями і хочуть зрозуміти, що має бути в першій версії, а на що не варто витрачати перші місяці. Пишу з досвіду двох маркетплейсів, які робив сам: американського маркетплейсу перевезень AllShip AI і латвійського B2B-маркетплейсу AddSale. Якщо ж продавець на платформі один — ви, а покупці ваші постійні оптові клієнти, то це не маркетплейс, а B2B-портал, і перша версія в нього інша.
Чим MVP маркетплейсу відрізняється від звичайного MVP
У звичайного продукту одна сторона: користувач або отримує користь, або ні. У маркетплейсу користь з'являється тільки тоді, коли сторони знайшли одна одну і домовилися. Можна мати тисячу реєстрацій і нуль угод — і це провал, хоча в аналітиці все зелене.
Тому і метрика інша. В огляді 13 метрик для маркетплейсів від a16z одна з ключових — match rate: наскільки успішно сторони знаходять одна одну. Там же радять рахувати «нулі» — пошуки й заявки, які нічим не закінчилися. Для MVP це найчесніший показник: скільки запитів перетворилися на завершену угоду.
З цього випливають три відмінності, які впливають на розробку:
- дві воронки замість однієї — реєстрація, профіль і перша дія для кожної сторони окремо;
- довіра як функція — люди укладають угоду з незнайомцем, і продукт має пояснити, чому це безпечно;
- операції — модерація, спори, ручний підбір. На старті їх робить команда, і робить через адмінку.
Одиниця MVP — одна повна угода
Найкорисніше правило, яке я знаю для маркетплейсів: перша версія — це один повний шлях угоди, від першого кроку покупця до завершення, без дірок. Не десять напівготових розділів, а один сценарій, який реально проходять живі люди.
Для маркетплейсу перевезень цей шлях виглядає так: замовник публікує вантаж → перевізники роблять ставки → замовник обирає → водій забирає вантаж → доставка підтверджується → обидві сторони бачать, що угода закрита. Для B2B-маркетплейсу на кшталт AddSale: компанія заповнює заявку → провайдери бачать її з усіма вимогами → беруть у роботу → проводять через етапи до підключення.
Перевірте свій список функцій простим питанням: «без цього угода не відбудеться?» Якщо відповідь «відбудеться, просто менш зручно» — функція йде в наступну версію.
Що будувати в першій версії, а що відкласти
Ось як я зазвичай розкладаю функції маркетплейсу на старті. Це не догма: у вашій ніші якась пізня функція може бути критичною. Але логіка та сама — першою йде угода і довіра.
| Функція | Перша версія | Пізніше | Чому |
|---|---|---|---|
| Реєстрація двох ролей | так | — | без цього немає сторін |
| Оголошення або заявка | так, структурована | шаблони, імпорт | підбір працює лише на порівнянних даних |
| Пошук і фільтри | прості | розумний пошук, рекомендації | на старті пропозицій мало, складний пошук нічого не знайде |
| Відгук другої сторони | так | автоматичний підбір | на початку підбір можна робити вручну |
| Статуси угоди й сповіщення | так | — | без них обидві сторони пишуть у підтримку |
| Верифікація учасників | так, базова | ручні перевірки → автоматичні | довіра — головна причина, чому угоди не відбуваються |
| Адмінка | так | аналітика, звіти | модерація й спори з першого дня |
| Чат між сторонами | часто так | файли, шаблони | залежить від угоди |
| Рейтинги й відгуки | прості | зважені рейтинги, бейджі | поки угод мало, рейтинг нічого не показує |
| Мобільний застосунок | ні | після перевірки попиту | адаптивний сайт закриває перші місяці |
| Програма лояльності, реферали | ні | коли є що зберігати | спершу треба, щоб угоди взагалі були |
Окремо про чат. Він здається простою функцією, але тягне за собою модерацію, сповіщення, файли і питання, що робити, коли сторони домовилися повз платформу. Якщо угода стандартна і умови можна описати полями форми, почніть без чату. Якщо умови щоразу інші — чат потрібен з першого дня.
Модель даних: що не можна «дописати потім»
Більшість інтерфейсу маркетплейсу можна переробити за тиждень. Модель даних — ні. Саме вона вирішує, чи переживе продукт перші пів року без переписування. Ось що я записую до першого рядка коду:
- Ролі й акаунти. Чи може одна людина бути і покупцем, і продавцем? Чи є компанії з кількома співробітниками? В AllShip перевізник і водій — різні ролі з різними правами, а в однієї компанії-перевізника може бути кілька водіїв. Якщо закласти «один користувач — одна роль», через три місяці доведеться мігрувати всю базу.
- Статуси угоди. Угода — це скінченний автомат: «створено → є пропозиції → обрано → у роботі → виконано» плюс гілки «скасовано» і «спір». Хто і коли може перевести угоду в наступний статус, має перевіряти сервер, а не кнопка в інтерфейсі.
- Історія змін. Хто, коли і що змінив в угоді. Без цього кожен спір стає словом проти слова.
- Гроші як записи, а не як поле. Навіть якщо оплата поки що поза платформою, варто зберігати суми, комісії й статуси розрахунків окремими записами. Цифру в колонці
priceпотім не звірити ні з чим.
Типова помилка прототипів, зібраних через ШІ, — модель даних, яка описує екрани, а не ринок. Про те, як розпізнати цей момент і що з ним робити, я детально писав у статті про вайбкодинг MVP і 10 сигналів, що потрібен розробник.
Довіра важливіша за функції: верифікація, чесний підбір і боти
Маркетплейс продає не функції, а впевненість, що з іншого боку справжня людина чи компанія, яка виконає свою частину. Тому довіра — це не розділ «Про нас», а конкретні механізми в продукті:
- верифікація учасників — перевірка документів, ліцензій, реєстрів. В AllShip перевізники проходять перевірку за даними FMCSA, американського регулятора вантажних перевезень, і тільки після цього можуть робити ставки;
- докази виконання — фото під час завантаження, підпис при доставці, відстеження в реальному часі;
- чесний підбір — ніяких згенерованих ставок і «активних» продавців, яких насправді немає;
- захист від ботів — підтвердження пошти, обмеження частоти, невидима капча на формах.
Пункт про чесний підбір звучить очевидно, але саме тут маркетплейси найчастіше обманюють самі себе. Коли я почав працювати з AllShip, у базі було 34 921 бот-акаунт і згенеровані ставки. Ззовні маркетплейс виглядав живим. Реальних акаунтів, які я переніс у нову систему, виявилося 16, плюс 5 перевізників.
Фальшива активність шкодить двічі. Справжній користувач робить заявку, отримує «ставки» від неіснуючих перевізників і більше не повертається. А команда дивиться на цифри реєстрацій і не розуміє, чому немає угод. Краще чесні 16 акаунтів і зрозуміла картина, ніж 35 тисяч і ілюзія.
Курка і яйце: що вирішує код, а що — ні
Класична проблема маркетплейсу: покупці не прийдуть, поки немає продавців, а продавці — поки немає покупців. NFX зібрали 19 тактик проти цієї проблеми, і більшість із них — не про код. Код тут допомагає трьома способами.
1. Вузька ніша. Чим менший ринок на старті, тим швидше в ньому з'являються угоди. Одне місто замість країни, одна категорія замість десяти, один тип клієнта. Технічно це означає, що MVP не потребує складного пошуку, мультивалютності чи десятка мов.
2. Користь для однієї сторони навіть без другої. Якщо продукт корисний продавцям як інструмент — вести заявки, керувати профілем, бачити статуси, — вони прийдуть і без натовпу покупців. В AddSale провайдери отримують не просто контакти, а структуровані заявки з усіма вимогами і спільну воронку на сім етапів. Це цінність, яку вони не мали у своїх CRM.
3. Ручна робота, яку видно в адмінці. Пол Грем у есеї Do Things That Don't Scale описує, як засновники Airbnb ходили від дверей до дверей у Нью-Йорку, допомагаючи господарям покращувати оголошення. На старті маркетплейсу команда сама з'єднує сторони, дзвонить, нагадує. Продукт має це підтримувати: ручне призначення виконавця, нотатки до угоди, ручна зміна статусу з записом в історії.
Попит теж можна будувати кодом. Для AddSale ми зробили 50 сторінок англійською і латиською, розраховані на пошукові запити компаній, які шукають провайдера. Такі сторінки працюють і тоді, коли рекламного бюджету немає. Як зробити, щоб їх цитували ще й відповіді ШІ в Google і ChatGPT, я розібрав у статті про сайт, що приносить заявки, коли відповідає ШІ.
Адмінка — половина продукту
Засновники часто планують адмінку «на потім», бо її не бачать користувачі. У маркетплейсі це помилка: у перші місяці саме через адмінку команда робить усе, що продукт ще не автоматизував.
Бачать користувачі
- Оголошення й профілікартки, фото, ціни, умови
- Пошук і відгукифільтри, ставки, пропозиції
- Статус угодищо відбувається і хто робить наступний крок
Потрібно команді
- Модерація й верифікаціяхто пройшов перевірку, хто заблокований
- Спориісторія угоди, докази, рішення
- Ручний підбірз'єднати сторони, поки алгоритму немає
Мінімальна адмінка для MVP маркетплейсу вміє:
- бачити всіх учасників з їхнім статусом перевірки і блокувати порушників;
- відкрити будь-яку угоду з повною історією змін;
- вручну змінити статус чи призначити виконавця, із записом, хто це зробив;
- розібрати спір: переписка, фото, документи в одному місці;
- показати прості цифри: заявки, угоди, «нулі» — заявки без жодного відгуку.
Окремо — права доступу. В адмінці видно дані всіх сторін, тому перевірка прав має бути на кожній точці входу, а не тільки на сторінці входу. В AllShip я перевірив авторизацію на 109 точках входу — це звичайна частина роботи, коли в продукті кілька ролей.
Законодавчі вимоги, які впливають на архітектуру
Якщо маркетплейс продає споживачам у ЄС, кілька вимог стосуються не юристів, а безпосередньо моделі даних і адмінки. Це не юридична консультація — конкретні зобов'язання для вашого бізнесу варто перевірити з юристом. Але знати про них до початку розробки корисно.
- Digital Services Act, стаття 30. Онлайн-маркетплейс має отримати від продавця ім'я, адресу, телефон і пошту, документ, що посвідчує особу, платіжні реквізити, номер у торговому реєстрі (якщо є) і самосертифікацію, що він продаватиме лише законні товари й послуги — до того, як продавець почне продавати. Для мікро- і малих підприємств-платформ ця вимога не діє, але якщо ви плануєте рости, поля й процес перевірки дешевше закласти одразу. Повний текст регламенту — на EUR-Lex.
- DAC7. З 1 січня 2023 року оператори платформ щороку звітують податковим органам про продавців-резидентів ЄС: дані про особу і суми, виплачені кожному продавцю. Звіт за рік подається до 31 січня наступного року. Для продукту це означає: суми по кожному продавцю мають зберігатися так, щоб їх можна було вивантажити, а не збирати вручну з банківських виписок.
Для маркетплейсів в Україні та інших країнах правила свої, але логіка та сама: дані про учасників і гроші краще моделювати так, ніби завтра їх попросить перевірити податкова чи банк.
Скільки часу займає MVP маркетплейсу
Чесна відповідь: залежить не від кількості сторінок, а від трьох речей — скільки ролей, наскільки складна угода і скільки зовнішніх систем треба підключити. Маркетплейс з однією роллю продавця і стандартною покупкою — це тижні. Платформа з верифікацією, ставками, відстеженням виконання і спорами — це місяці.
Для орієнтиру з реального проєкту: AddSale — двосторонній B2B-маркетплейс з двома типами акаунтів, профілями провайдерів на дев'ять вкладок, воронкою заявок на сім етапів і 50 SEO-сторінками двома мовами — ми запустили за чотири місяці командою з двох людей: я і дизайнер.
Скільки такий обсяг коштує у 2026 році і як порівнювати оцінки різних команд, я розібрав в окремій статті про вартість MVP.
- 1–2 тижніМодель ринкусторони, угода, статуси, що може піти не так
- далі 4–6 тижнівОдна повна угодавід заявки до завершення, на тестовому посиланні
- паралельноДовіра й адмінкаверифікація, модерація, спори, сповіщення
- запускПерші користувачівузька ніша, ручний підбір, щотижневі правки
- післяМасштабавтоматизація того, що повторюється
Порядок, який економить найбільше часу:
- Модель ринку на папері. Сторони, угода, статуси, ролі, що може піти не так між сторонами. Тиждень-два обговорень дешевші за місяць переробок.
- Одна повна угода. Від заявки до завершення, на тестовому посиланні, яке можна показати першим користувачам. Кожен тиждень — новий шматок сценарію.
- Довіра й адмінка паралельно. Верифікація, модерація, сповіщення, ручний підбір. Без них запуск закінчиться в месенджерах засновника.
- Запуск у вузькій ніші. Реальні угоди, ручна робота, щотижневі виправлення.
- Автоматизація того, що повторюється. Тільки після того, як ви кілька разів зробили це вручну і знаєте, як воно має працювати.
Готова платформа чи власна розробка
Для частини маркетплейсів власна розробка на старті не потрібна. Якщо угода типова — товар або послуга, оплата, відгук, — готові конструктори маркетплейсів дають перевірити ідею за кілька тижнів. Власна розробка виправдана, коли:
- угода має кілька етапів, документи чи підтвердження виконання;
- учасників треба перевіряти за зовнішніми реєстрами;
- підбір складний: ставки, критерії, ручна кваліфікація заявок;
- є кілька ролей з різними правами всередині однієї компанії;
- маркетплейс — частина більшого продукту, з інтеграціями і власною логікою.
Якщо ви вже маєте прототип на конструкторі чи зібраний через ШІ, це не втрачений час: він показує, які сценарії реально потрібні користувачам. Переносити варто сценарії й дані, а не код.
Саме так було з AllShip: продукт жив у трьох окремих кодових базах, і кожна вирішувала частину задачі по-своєму. Я не переносив код, а зібрав з них сценарії, які реально використовувались, і побудував один застосунок на Next.js з чистою моделлю даних і кабінетами для замовників, перевізників, водіїв та адміністраторів. Реальні дані перейшли в нову систему, боти лишилися в старій.
Корисне правило для переходу: спершу перенесіть одну повну угоду і перевірте її на справжніх користувачах, а вже потім — усе навколо. Так стара система продовжує працювати, поки нова не доведе, що справляється краще.
Чек-лист перед тим, як замовляти розробку
Відповіді на ці питання скоротять оцінку й уберуть половину сюрпризів у процесі.
| Питання | Навіщо |
|---|---|
| Хто сторони ринку і хто з них важче залучити? | визначає, з якої сторони починати |
| Як виглядає одна повна угода, крок за кроком? | це і є обсяг MVP |
| Хто переводить угоду в наступний статус? | права доступу й логіка на сервері |
| Що може піти не так між сторонами? | спори, скасування, докази |
| Як ви перевірятимете учасників? | верифікація з першого дня |
| Як маркетплейс заробляє? | комісія, підписка, плата за заявку — це різні моделі даних |
| Яка ніша для запуску? | одне місто, категорія чи тип клієнта |
| Хто в команді робитиме ручну роботу перші місяці? | які інструменти потрібні в адмінці |
Якщо на половину питань поки немає відповіді — це нормально. З цього й починається хороша розробка: спершу модель ринку, потім код.
Підсумок
MVP маркетплейсу — це не мінімальний набір сторінок, а мінімальний набір того, що дозволяє незнайомим людям безпечно завершити угоду. Одна повна угода, довіра, адмінка і модель даних, яка не розвалиться через три місяці. Усе інше — рейтинги, мобільні застосунки, розумні рекомендації — додається, коли угоди вже відбуваються.
Якщо ви плануєте маркетплейс чи B2B-платформу з кількома ролями, почніть з чек-листа вище. А якщо хочете обговорити свою модель ринку з інженером, який сам будує такі продукти, — подивіться, як я працюю над розробкою маркетплейсів, або напишіть мені.
Було корисно?
– вподобань · – переглядів
Часті запитання
Які функції обов'язкові в MVP маркетплейсу?
Ті, без яких не відбудеться одна повна угода: реєстрація двох ролей, оголошення чи заявка, пошук або підбір, відгук іншої сторони, погодження умов, статуси угоди, сповіщення і проста адмінка для модерації та спорів. Решта — рейтинги, програми лояльності, мобільні застосунки — може почекати.
Скільки часу займає розробка MVP маркетплейсу?
Залежить від кількості ролей, інтеграцій і вимог до довіри, а не від кількості сторінок. Для орієнтиру: двосторонній B2B-маркетплейс AddSale з профілями, семиетапною воронкою заявок і 50 SEO-сторінками двома мовами команда з двох людей запустила за чотири місяці.
З якої сторони маркетплейсу починати?
Зазвичай з тієї, яку важче залучити, і в дуже вузькій ніші: одне місто, одна категорія, один тип клієнта. Першим користувачам цієї сторони продукт має бути корисним навіть тоді, коли другої сторони ще мало, — наприклад, як зручний інструмент для їхньої роботи.
Чи можна зробити маркетплейс на готовій платформі?
Так, для перевірки ідеї з типовою угодою (товар чи послуга, оплата, відгук) готові рішення працюють добре. Власна розробка виправдана, коли угода нетипова: кілька етапів, документи, верифікація учасників, ставки, відстеження виконання чи складний підбір.
Які законодавчі вимоги впливають на розробку маркетплейсу в ЄС?
Для онлайн-маркетплейсів, що продають споживачам у ЄС, Digital Services Act вимагає збирати й перевіряти дані продавців до початку продажів, а директива DAC7 — щороку звітувати податковим органам про доходи продавців. Це поля в моделі даних і процеси в адмінці, тож їх варто закласти з першої версії. Деталі варто узгодити з юристом.