Skip to content

За три дні жовтня ключі OpenAI й Anthropic крали двома шляхами: через отруєний пакет LiteLLM і через злам хостингу Railway. Пояснюю, що сталося, як за 15 хвилин перевірити свій продукт і як зробити так, щоб наступний витік коштував копійки.

Опубліковано
Читання
11 хв
Автор
Yaroslav Tsarenko
–переглядів
Світлий ключ у центрі темного поля, від якого розходяться тонкі нитки до кількох вузлів, частина з них підсвічена тривожним жовтим

Між 20 і 23 жовтня 2026 року ключі до OpenAI, Anthropic та інших моделей крали двома зовсім різними шляхами. Перший — отруєний реліз LiteLLM, популярної Python-бібліотеки для роботи з кількома ШІ-провайдерами. Другий — злам хостингу Railway, де частина змінних оточення клієнтів потрапила до зловмисника розшифрованою.

Ця стаття для засновників і команд, у яких у продукті є хоча б один виклик до моделі. Розберу, що саме сталося, чому полюють саме на ключі до ШІ, як за 15 хвилин перевірити, чи вас зачепило, і як налаштувати ключі так, щоб наступний витік коштував копійки, а не місячний бюджет.

Що сталося за тиждень

Два інциденти, які збіглися в часі, але не пов'язані між собою. Обидві компанії опублікували звіти, тож нижче — їхні факти, а не чутки.

LiteLLM Railway
Що це Python-бібліотека і проксі для 100+ моделей Хмарний хостинг для застосунків і баз
Що сталось На PyPI і Docker вийшла шкідлива версія 1.107.0 Зловмисник отримав доступ до зашифрованих змінних оточення й розшифрував частину
Коли 21 жовтня, ≈11:40–13:23 UTC (PyPI) 20 жовтня 13:58 — 22 жовтня 03:32 UTC
Масштаб ≈49 000 завантажень за даними Wiz до 1,85% workspace'ів, близько 100 000
Що шукали облікові дані хмар, ключі ШІ-провайдерів, cookies браузера ключі ШІ-провайдерів для дистиляції
Першоджерело postmortem LiteLLM попередній звіт Railway

Обидва випадки мають спільне: зловмисник не ламав OpenAI чи Anthropic. Він брав готові ключі там, де їх зберігали клієнти, — на машинах розробників, у CI і в змінних оточення хостингу.

Чому полюють саме на ключі до ШІ

Ще рік тому найціннішим у змінних оточення були ключі до хмари й бази. Тепер у тому ж файлі лежить ключ, за яким стоїть оплачений доступ до найдорожчих обчислень у світі. І для нього є ринок.

Де крадутьНоутбук розробникаCI і збіркиХостингКод у браузеріКлюч ШІЯк використовуютьДистиляціянавчити свою модельПерепродаждоступ через проксіНові атакиобчислення за ваш рахунокРахунок, блокування акаунта і питання юриста — вам

Вкрадений ключ використовують щонайменше трьома способами:

  • дистиляція — масово ставлять моделі запитання й навчають на відповідях власну модель. У лютому Anthropic описав кампанії трьох лабораторій, які використали близько 24 000 підробних акаунтів. Railway у своєму звіті прямо пише, що зловмисник, імовірно, шукав ключі саме для дистиляції;
  • перепродаж — ключі продають сервісам-«проксі», які перепродують дешевий доступ до моделей;
  • інші атаки — у звіті Anthropic за вересень 2026 описано випадок, коли один вкрадений ключ використовували приблизно три тижні для наступних атак. Там же згадано, що кілька угруповань ламали саме налаштування LiteLLM у сервісах-обгортках і витягували продакшен-ключі через prompt injection.

Для власника ключа результат однаковий: рахунок, який росте без жодного нового клієнта, блокування акаунта провайдером через підозрілу активність і питання від юриста, якщо через ключ щось витягли з ваших даних.

LiteLLM: як один забутий ключ дійшов до 49 000 завантажень

Найповчальніше в цій історії — її початок. 27 травня 2026 року в публічний репозиторій LiteLLM випадково потрапив конфіг із майстер-ключем від внутрішнього інструмента. Коміт видалили. Ключ — ні.

  1. 27 травня
    Ключ у публічному репозиторіїкоміт видалили, але ключ не відкликали
  2. 10 жовтня
    Вхід через забутий ключтокен GitHub CLI власника організації
  3. 10–12 жовтня
    Секрети з CIшкідливі workflow, сліди видалені
  4. 21 жовтня, 11:40 UTC
    Реліз 1.107.0PyPI і Docker, зібрано з підробного форку
  5. 21 жовтня, 13:23 UTC
    Карантин≈49 000 завантажень за менш ніж дві години
LiteLLM: від забутого ключа до отруєного релізу

10 жовтня зловмисник скористався цим ключем, отримав токен GitHub CLI власника організації і далі діяв від імені справжніх інженерів: запускав шкідливі workflow, які витягували секрети з CI, а потім видаляв сліди. 21 жовтня він опублікував версію 1.107.0, зібрану з підробного форку під схожою назвою організації Berri-AI. Реліз затвердили вкраденим токеном мейнтейнера, тож для системи публікації він виглядав легітимним.

Що робив шкідливий пакет, детально описали дослідники Wiz. Під час встановлення він клав у site-packages файл cook.pth. Файли .pth Python виконує під час кожного запуску інтерпретатора, тож код працював навіть там, де LiteLLM ніхто не імпортував. Збирав він:

  • паролі й cookies із Chrome, Firefox, Edge і Safari;
  • облікові дані AWS (зокрема з метаданих інстансу), ключі GCP і токени Azure;
  • ключі OpenAI, Anthropic, Cohere та інших провайдерів;
  • SSH- і GPG-ключі, історію команд у терміналі;
  • облікові дані провайдерів із бази LiteLLM Proxy.

Усе це шифрувалось і надсилалось на домен, схожий на офіційний. За даними Wiz, уже за кілька годин зловмисник перевіряв вкрадені AWS-облікові дані, зокрема дивився, які моделі Bedrock доступні.

Варто знати ще одне: це вже другий такий випадок з LiteLLM у 2026 році. У березні версії 1.82.7 і 1.82.8 опублікувало угруповання TeamPCP після зламу сканера Trivy, який використовувався в CI проєкту (аналіз Datadog). Популярна бібліотека, через яку проходять ключі до ШІ, — природна мішень.

Головний урок для вашої команди: видалити секрет з історії Git не означає його прибрати. Якщо ключ хоч раз потрапив у публічне місце, його треба відкликати, і тільки це закриває проблему.

Railway: коли ключі крадуть не у вас, а у платформи

Другий інцидент болючіший тим, що клієнти Railway нічого не робили неправильно. За звітом компанії, зловмисник почав зі спроби підвищити привілеї в інфраструктурі збірок, потім отримав облікові дані CI і з їхньою допомогою розшифрував частину змінних оточення клієнтів.

Ключові факти зі звіту:

  • до 1,85% workspace'ів (близько 100 000) мали змінні, які потенційно були скомпрометовані. Через envelope-шифрування Railway не може точно сказати, які саме ключі розшифрували;
  • зловмисник цілеспрямовано шукав ключі ШІ-провайдерів і обирав середовища з великою кількістю змінних;
  • Railway разом з GitHub, GitLab, Anthropic, OpenAI, OpenRouter, Stripe та іншими відкликав потенційно скомпрометовані ключі, відкликав усі свої API-токени і на час розслідування зупиняв збірки;
  • компанія рекомендує всім, хто зареєструвався до 21 жовтня, перевипустити ключі зі змінних оточення, закрити публічний доступ до баз і переглянути журнали GitHub і реєстрів контейнерів.

Важливий практичний момент: застосунок читає змінні оточення під час запуску. Якщо ви змінили ключ у панелі, але не перезапустили сервіс, він і далі працює зі старим. А якщо старий уже відкликано — сервіс просто впаде.

Урок тут інший, ніж з LiteLLM: ви не контролюєте, як ваш хостинг зберігає секрети. Але ви контролюєте, скільки може зробити кожен окремий ключ. Про це нижче.

Що одна заражена машина віддає зловмиснику

Найчастіше засновники думають про витік як про «втратили ключ OpenAI». Насправді інфостилер на ноутбуці розробника чи в CI забирає все, до чого має доступ ця машина. І кожен шар відкриває наступний.

Ключ ШІХмараGitHub і CICookies браузераКожне коло відкриває іншеКлюч ШІрахунок і блокування акаунтаХмарасервери, бази, бекапиGitHub і CIшкідливий реліз від васCookies браузерапошта й платежі в обхід 2FA

Ключ ШІ-провайдера в центрі — це «лише» гроші. Облікові дані хмари вже дають доступ до серверів і бекапів. Токен GitHub — до коду й CI, тобто до можливості випустити шкідливу версію вашого продукту. Cookies браузера — до пошти, платіжних кабінетів і адмінок, причому часто в обхід двофакторної автентифікації, бо сесія вже відкрита. Саме так і розвивалась атака на LiteLLM: один ключ → токен GitHub → секрети CI → реліз.

Тому ротація «тільки ключа OpenAI» після такого інциденту — недостатня. Треба пройти по всіх колах.

Чи зачепило вас: перевірка за 15 хвилин

Почніть з трьох питань: чи ставили ви LiteLLM 21 жовтня, чи хоститесь на Railway і чи може ваш ключ лежати там, де його бачить браузер.

Стоїть LiteLLM 1.107.0або є cook.pth?ТакРотувати все, до чого маладоступ машинаНіЗакріпити 1.106.2 уlock-файліПроєкт на Railwayстворено до 21 жовтня?ТакРотувати змінні йперезапустити сервісиНіВсе одно: окремі ключі йлімітиСкрипт знайшов ключ уклієнтському коді?ТакРотувати й перенестивиклики на серверНіДодати перевірку в CIпісля збірки

LiteLLM. Перевірте версію в кожному середовищі, де вона може бути: ноутбуки, CI, сервери, Docker-образи.

bash
pip show litellm | grep -i '^version'
python -c "import site; print(site.getsitepackages())"
ls "$(python -c 'import site; print(site.getsitepackages()[0])')" | grep -E 'cook\.(pth|py)|sitecustomize\.py'
docker images --format '{{.Repository}}:{{.Tag}} {{.CreatedAt}}' | grep -i litellm

Якщо бачите версію 1.107.0, файли cook.pth чи cook.py або образ LiteLLM, стягнутий 21 жовтня з тегами v1.107.0, latest, main-latest чи main-stable, — вважайте всі облікові дані на цій машині скомпрометованими. Безпечна версія за даними Wiz — 1.106.2, і її варто закріпити явно, а не через latest.

Railway. Якщо проєкт там і створений до 21 жовтня, ротуйте все зі змінних оточення: ключі ШІ, Stripe, бази, пошти, сторонніх API. Railway опублікував окремі інструкції для PostgreSQL, MySQL, MongoDB, Redis і перевірки використання ключів у OpenAI, Anthropic, Stripe, AWS і GitHub.

Ключі в браузері. Це не про жовтневі інциденти, але найчастіша причина витоку у вайбкод-проєктах, про що я писав у статті про 10 сигналів, що MVP потрібен розробник. Перевірити можна скриптом, який шукає ключі у файлах, що йдуть у браузер. Node.js 22.18+, 24 і 26 LTS запускають TypeScript без додаткових інструментів:

ts
import { readdir, readFile } from "node:fs/promises";
import path from "node:path";

const PATTERNS: [string, RegExp][] = [
  ["OpenAI", /sk-(?:proj|svcacct|admin)-[A-Za-z0-9_-]{20,}/g],
  ["Anthropic", /sk-ant-[A-Za-z0-9_-]{20,}/g],
  ["Stripe live", /[sr]k_live_[A-Za-z0-9]{20,}/g],
  ["AWS access key", /AKIA[0-9A-Z]{16}/g],
];

async function* files(dir: string): AsyncGenerator<string> {
  for (const entry of await readdir(dir, { withFileTypes: true })) {
    const full = path.join(dir, entry.name);
    if (entry.isDirectory()) yield* files(full);
    else if (/\.(js|mjs|html|json|map)$/.test(entry.name)) yield full;
  }
}

const root = process.argv[2] ?? ".next/static";
let found = 0;
for await (const file of files(root)) {
  const text = await readFile(file, "utf8");
  for (const [name, re] of PATTERNS) {
    for (const m of text.matchAll(re)) {
      found++;
      console.log(`${name.padEnd(15)} ${file}  ${m[0].slice(0, 12)}…`);
    }
  }
}
console.log(found ? `\n${found} secret(s) in client files. Rotate them, then move the calls to the server.` : "No secrets found in client files.");
process.exit(found ? 1 : 0);

Запускаєте після збірки: node scan-bundle.ts .next/static для Next.js або node scan-bundle.ts dist для Vite. Якщо ключ потрапив у клієнтський код, побачите таке:

bash
OpenAI          .next/static/chunks/app-page-4f2a.js  sk-proj-AbCd…

1 secret(s) in client files. Rotate them, then move the calls to the server.

А в чистому проєкті — No secrets found in client files. і код виходу 0. Додайте скрипт у CI після збірки: ненульовий код виходу зупинить деплой, перш ніж ключ опиниться в продакшені.

План на перші 24 години: ротація без простою

Найчастіша помилка під час інциденту — спершу відкликати старий ключ, а потім шукати, де його оновити. Продукт лежить, клієнти пишуть у підтримку. Правильний порядок — навпаки.

  1. Складіть список. Усі секрети з ураженої машини чи хостингу: ключі ШІ, хмара, база, Stripe, пошта, GitHub, реєстр контейнерів, сторонні API. Таблиця «ключ — де використовується — хто власник» за пів години окупиться на весь день.
  2. Почніть з найнебезпечнішого. Спершу те, що дає доступ до інших систем (GitHub, хмара, база), потім гроші (Stripe), потім ключі ШІ.
  3. Новий ключ — деплой — відкликання старого. Створіть новий ключ, оновіть його в усіх середовищах, перезапустіть сервіси, переконайтеся, що все працює, і лише тоді відкличте старий.
  4. Перевірте використання. У кабінетах OpenAI, Anthropic, хмари й Stripe подивіться активність за останні тижні: незвичні моделі, нічні піки, нові регіони, нові ключі чи учасники, яких ви не додавали.
  5. Перевірте журнали. Audit log GitHub (нові токени, workflow, deploy keys, OAuth-застосунки), реєстр контейнерів, логи хмари.
  6. Поставте жорсткі ліміти. Навіть якщо щось пропустили, ліміт витрат обмежить шкоду.
  7. Запишіть, що зробили. Коротка нотатка з часом і переліком ротованих ключів знадобиться для клієнтів, інвесторів і наступного разу.
НеправильноВідкликати старийодразуШукати, де вінгодини пошукуПродукт лежитьклієнти пишутьПравильноНовий ключу кабінетіОновити всюдиdev, staging, prodПерезапускі перевіркаВідкликати старийпростою немає

Для невеликого продукту з одним-двома сервісами весь план зазвичай вкладається в кілька годин. Найдовше займає не ротація, а пошук усіх місць, де живе ключ. Тому перший пункт — найважливіший.

Як зробити, щоб наступний витік коштував копійки

Повністю виключити витік не можна: ви не контролюєте свій хостинг, бібліотеки й ноутбуки підрядників. Але можна зробити так, щоб кожен окремий ключ давав зловмиснику мінімум. Обидва великі провайдери вже мають для цього все потрібне.

Ніколи

  • Код, що бачить браузербудь-хто відкриє F12 і знайде
  • Публічний репозиторійнавіть на хвилину, навіть у видаленому коміті
  • Один ключ на всеdev, staging, prod і ноутбук розробника

Так

  • Змінні оточення сервераокремий ключ на кожне середовище
  • Обмежений ключлише потрібні моделі й ендпоінти
  • Ліміт витратжорсткий місячний ліміт на проєкт
Де тримати ключі до ШІ

Окремий ключ на кожне середовище й сервіс. Ключ з ноутбука розробника не має працювати в продакшені. У OpenAI ключі прив'язані до проєктів, в Anthropic — до workspace'ів. Заведіть окремі проєкти для dev, staging і prod. Тоді витік з CI не зачепить живих клієнтів, а відкликання одного ключа не покладе весь продукт.

Мінімальні права. OpenAI дозволяє створювати ключі з обмеженими правами (Restricted) і обмежити, які моделі доступні проєкту, через allowlist в адмінських налаштуваннях проєкту. Якщо ваш продукт використовує одну дешеву модель, вкрадений ключ не повинен відкривати найдорожчу.

Жорсткий ліміт витрат. У OpenAI ліміт ставиться на проєкт: з увімкненим hard limit запити після досягнення суми падають з помилкою 429. В Anthropic ліміт ставиться на workspace і має бути нижчим за ліміт організації. Обидва провайдери попереджають, що ліміт спрацьовує не миттєво, тож реальні витрати можуть трохи перевищити суму. Але різниця між «трохи» і «необмежено» — це різниця між неприємністю й катастрофою.

Ключі лише на сервері. Браузер і мобільний застосунок звертаються до вашого API, а вже воно — до моделі. Так можна додати авторизацію, обмеження частоти на користувача й кеш.

В AllShip AI асистент відповідає на основі власних вантажів і ставок користувача, а всі виклики йдуть через сервер, який збирає контекст з бази. Ключ ніколи не потрапляє в браузер, а сервер вирішує, які дані може побачити модель.

Закріплені версії залежностей. Обидва випадки з LiteLLM у 2026 році зачепили тих, хто ставив «останню» версію автоматично. Lock-файли (package-lock.json, uv.lock, poetry.lock), npm ci замість npm install у CI і Docker-образи за digest, а не за тегом latest, дають вам час: шкідливий реліз помічають і прибирають за години, а ви оновлюєтесь свідомо.

Зворотний бік: lock-файл так само міцно тримає й вразливу версію, доки ви свідомо її не оновите. Свіжий приклад — листопадовий реліз безпеки Next.js, де use cache міг віддати дані одного клієнта іншому. Як перевірити версію і код, я розібрав у статті про витоки через use cache.

Захист від комітів із секретами. GitHub вміє блокувати push, у якому знайдено відомий формат ключа (push protection). Для публічних репозиторіїв вона вже ввімкнена за замовчуванням, для приватних її варто ввімкнути. Це рівно та помилка, з якої почалась історія LiteLLM.

Планова ротація. Змінюйте продакшен-ключі за розкладом, наприклад раз на квартал, навіть без інцидентів. Ключ, який живе роки, встигає осісти в старих бекапах, чатах і ноутбуках колишніх підрядників. А команда, яка вже кілька разів спокійно ротувала ключі, під час справжнього інциденту не панікує.

Що це означає для бізнесу

Якщо ви засновник, а не інженер, з усього вище варто винести три речі.

Перше: ключ до ШІ — це гроші, а не налаштування. Він заслуговує на ту саму увагу, що й доступ до банківського кабінету. Хто має доступ, де він лежить, який ліміт — на ці питання має бути відповідь.

Друге: питання до команди чи підрядника. Попросіть відповісти письмово:

Питання Хороша відповідь
Де лежать наші ключі до ШІ? Лише в змінних оточення сервера, окремо для кожного середовища
Який ліміт витрат стоїть? Жорсткий місячний ліміт на продакшен-проєкт, сповіщення на 50% і 80%
Що буде, якщо ключ витече? Ротація за інструкцією за годину-дві без простою
Як ми оновлюємо залежності? Через lock-файл і перегляд змін, а не автоматично на «останню» версію
Чи перевіряємо ми секрети в коді? Так, push protection і перевірка збірки в CI

Третє: інциденти в постачальників — це нормально, неготовність до них — ні. Railway і LiteLLM опублікували докладні звіти за кілька днів, і це правильна поведінка. Ваше завдання — щоб на їхній «ротуйте ключі» ви відповіли за годину, а не за тиждень.

Що зробити сьогодні

Жовтневі інциденти не про те, що LiteLLM чи Railway погані. Вони про те, що ключі до ШІ стали цінним товаром, і на них полюють там, де вони лежать: на ноутбуках, у CI, у хостингу, у браузері.

Почніть з малого: перевірте, чи не стоїть у вас LiteLLM 1.107.0, чи не хоститесь ви на Railway з давніми ключами і чи немає ключів у клієнтському коді. Потім розведіть ключі по середовищах, поставте жорсткі ліміти й закріпіть версії залежностей. Якщо ШІ у вашому продукті тільки з'являється, закладіть це з першого дня: ключі на сервері, ліміти, окремі середовища. Як я будую такі інтеграції — на сторінці впровадження ШІ в продукт. Якщо заодно оновлюєте моделі, врахуйте: GPT-4o і GPT-4.1 вимикаються 14 січня 2027 року — ось план міграції без поломок.

Було корисно?

– вподобань · – переглядів

LinkedInXTelegramFacebook
Потрібно таке для вашого продукту?ШІ-функції на ваших даних, а не чат-віджет збокуДетальніше →

Часті запитання

Що робити, якщо API-ключ OpenAI чи Anthropic витік?

Створити новий ключ, оновити його в продакшені й перезапустити сервіси, а вже потім відкликати старий. Після цього перевірити використання й витрати в кабінеті провайдера за останні тижні та поставити жорсткий ліміт витрат на проєкт чи workspace.

Як дізнатися, чи мене зачепила атака на LiteLLM?

Перевірте, чи ставили ви litellm 1.107.0 з PyPI або Docker-образи з тегами v1.107.0, latest, main-latest чи main-stable 21 жовтня 2026 року. Ознака зараження — файли cook.pth, cook.py і sitecustomize.py у site-packages. Безпечна версія за даними Wiz — 1.106.2.

Чи треба ротувати ключі, якщо мій проєкт на Railway?

Railway рекомендує всім, хто зареєструвався до 21 жовтня 2026 року, перевипустити ключі, що зберігались у змінних оточення, закрити публічний доступ до баз і переглянути журнали GitHub і реєстрів контейнерів. Після зміни змінних сервіси треба перезапустити.

Навіщо зловмисникам саме ключі до ШІ?

Ключ до моделі — це оплачений доступ до дорогих обчислень. Його перепродають, використовують для інших атак або для дистиляції — масового збору відповідей моделі, щоб навчити на них власну. Платить за все власник ключа.

Чи можна взагалі не тримати ключ до ШІ в продукті?

Ключ має бути, але лише на сервері, окремий для кожного середовища, з обмеженими правами, списком дозволених моделей і жорстким місячним лімітом. Тоді навіть вкрадений ключ дає зловмиснику мало і ненадовго.