ШІ зробив переписування «з нуля» на вигляд дешевим, але код ніколи не був найдорожчою частиною продукту. Розбираю, коли рефакторинг ще працює, коли справді час переписувати, і чому найчастіше виграє третій шлях: заміна частинами.
- Опубліковано
- Читання
- 11 хв
- Автор
- Yaroslav Tsarenko

Знайома розмова? «Код жахливий, легше переписати з нуля». Раніше після цієї фрази засновник рахував місяці й бюджет і зазвичай відступав. У 2026 році відступати не хочеться: ШІ генерує екрани за вечір, то чому б не згенерувати весь продукт заново, тільки цього разу правильно?
Спойлер: код ніколи не був найдорожчою частиною продукту. Дорогі — дані, неочевидні правила, інтеграції та звички ваших користувачів. Їх ШІ не перепише, бо їх немає в жодному промпті.
У цій статті розбираю, як ухвалити рішення без емоцій: коли рефакторинг ще працює, коли справді час переписувати, і чому найчастіше виграє третій шлях, про який рідко говорять на першому дзвінку.
Чому в 2026 переписати «з нуля» здається дешевим
Бо згенерувати код справді стало дешево. За опитуванням Supabase серед близько двох тисяч людей, які будують стартапи, у 61% компаній ШІ написав понад половину коду, а у 40% — понад три чверті. Код став дешевим ресурсом, тож і викинути його не шкода.
Але подивіться на великих гравців. У червні 2026 року Gartner спрогнозував, що понад 70% проєктів виходу з мейнфреймів, розпочатих цього року, не дадуть очікуваного результату. Причина, за словами аналітика Алессандро Галімберті, — переоцінка того, що генеративний ШІ може зробити зі старим кодом (CIO Dive про прогноз). Компанії, які мають гроші на найкращі інструменти, обпікаються саме на вірі «ШІ все перенесе».
І ще одна цифра, яка мені подобається найбільше. У контрольованому дослідженні METR досвідчені розробники на великих зрілих репозиторіях (у середньому понад мільйон рядків коду) виконували задачі на 19% довше, коли їм дозволяли ШІ. До старту вони чекали прискорення на 24%, а після — все одно вірили, що ШІ їх прискорив. Дослідження 2025 року, інструменти відтоді покращились, але урок лишився: на складному живому продукті відчуття швидкості й реальна швидкість — різні речі.
Тобто ШІ здешевив написання коду, але не здешевив розуміння продукту. А переписування — це передусім розуміння.
Переписати, рефакторити, замінити частинами: у чому різниця
Ці слова часто змішують, тому домовимось про терміни.
| Підхід | Що відбувається | Продукт під час робіт | Коли видно результат |
|---|---|---|---|
| Рефакторинг | Змінюємо структуру коду, не змінюючи поведінки: розділяємо модулі, виправляємо модель даних, додаємо тести | Працює | Через дні або тижні, поступово |
| Заміна частинами | Нова система росте поруч зі старою, модуль за модулем забирає на себе запити | Працює | Після першого модуля |
| Переписування з нуля | Будуємо новий продукт, а потім переключаємо всіх користувачів одним днем | Стара версія заморожена | Наприкінці, усе одразу |
| Заміна готовим | Переходимо на SaaS або платформу замість власного коду | Працює до переходу | Після міграції даних |
Перші два — це еволюція. Третій — революція з усіма її ризиками. Четвертий варто розглянути чесно: якщо ваша «унікальна» система насправді звичайний інтернет-магазин чи CRM, готова платформа може виявитися кращою за будь-який код.
Рефакторинг
- Продукт працюєклієнти й гроші не зупиняються
- Маленькі крокикожну зміну можна відкотити
- Знання зберігаютьсякрайні випадки вже вшиті в код
Переписування
- Чиста основанова модель даних і структура
- Дві системи одночасностару треба підтримувати до кінця
- Цінність наприкінцікористувач бачить результат пізно
Що насправді доводиться переписувати
Коли кажуть «перепишемо», уявляють код. Але код — лише верхній шар. Під ним лежить усе, що продукт дізнався за роки роботи.
Ось що доведеться відтворити, навіть якщо ніхто про це не попросить:
- неочевидні правила — дивний
if, який виправляє баг з одним клієнтом 2023 року. У старому коді він є, у специфікації — ні; - дані — роки записів, частина з яких не відповідає жодним правилам, бо правила змінювались;
- інтеграції — платіжні системи, доставка, облікова система, пошта, і в кожної свої примхи;
- адреси сторінок і SEO — сторінки, які приносять трафік, мають лишитися на своїх URL або отримати коректні редиректи;
- звички користувачів — люди звикли до свого робочого процесу, навіть незручного;
- операційні дрібниці — звіти для бухгалтерії, експорт для менеджера, ручні дії в адмінці, про які знає лише одна людина.
Ще у 2000 році Джоел Спольскі назвав переписування з нуля найгіршою стратегічною помилкою, яку може зробити софтверна компанія. Його приклад — Netscape, що між версією 4.0 і першою бетою 6.0 прожив майже три роки без нового релізу і втрачав ринок (есей Джоела). Головна думка: старий код здається безладним, бо читати код важче, ніж писати, а насправді в ньому зашиті виправлення, знайдені реальним використанням.
Чи означає це, що переписувати не можна ніколи? Ні. Це означає, що треба чесно рахувати, що саме ви викидаєте.
7 сигналів, що рефакторинг ще працює
Якщо більшість пунктів про вас — переписування, найімовірніше, зайве.
- Модель даних загалом правильна. Таблиці й сутності описують ваш бізнес, просто код навколо них заплутаний.
- Проблеми локальні. Повільно працюють три сторінки, а не весь продукт; падає один сценарій, а не все підряд.
- Дані чисті. Записи відповідають реальності, ботів і сміття небагато.
- Користувачам подобається інтерфейс. Скарги на швидкість і помилки, а не на те, як усе влаштовано.
- Стек живий і підтримується. Next.js, Node.js, PostgreSQL — оновлюються, мають спільноту, під них легко знайти людей.
- Можна додати тести. Навіть якщо їх зараз нуль, ключові сценарії можна покрити за тиждень-два.
- Бізнес не змінився кардинально. Ви продаєте те саме, тим самим людям, просто більше.
Приклад з практики. На американській B2B-платформі для брендів споживчих товарів я не переписував бекенд, хоча кілька місць там гальмували. Натомість знайшов найповільніші запити через EXPLAIN ANALYZE, додав індекси, прибрав N+1-запити, переніс розсилку сповіщень у чергу з повторами, а генерацію великих PDF-звітів — у фонові задачі. Продукт жодного дня не зупинявся. Як шукати такі місця в PostgreSQL, я детально показав у статті про оптимізацію запитів.
Порядок рефакторингу, який не ламає продукт
Рефакторинг теж можна провалити, якщо робити його хаотично. Порядок, який я використовую:
- спершу сітка безпеки — кілька автоматичних тестів на сценарії, що приносять гроші: реєстрація, замовлення, оплата, доступ до даних;
- потім виміри — найповільніші запити, найчастіші помилки, найдорожчі виклики; без цифр легко «оптимізувати» те, що нікому не заважає;
- далі дані — обмеження в базі, індекси, виправлення моделі там, де вона розійшлася з бізнесом;
- і лише потім структура — розділення модулів, прибирання дублікатів, нові назви.
Кожен крок — окремий реліз, який можна відкотити. Нудно? Так. Зате в понеділок продукт працює так само, як у п'ятницю, тільки трохи краще.
5 сигналів, що час переписувати
А тепер протилежний бік. Тут рефакторинг перетворюється на нескінченне латання.
- Модель даних бреше. Продукт виріс з «замовлення від клієнта» в маркетплейс з трьома ролями, а база досі думає, що користувач один. Кожна нова функція — милиця.
- Дані зіпсовані. Більшість записів — боти, тестові або згенеровані дані, і відрізнити справжні можна лише вручну.
- Продукт розкиданий по кількох кодових базах, які дублюють одна одну і ламаються по черзі.
- Немає єдиної перевірки прав доступу. Безпеку неможливо довести, бо кожна точка входу перевіряє права по-своєму або не перевіряє взагалі.
- Платформа мертва. Фреймворк або хостинг більше не підтримуються, оновлення безпеки не виходять.
Саме так виглядав американський маркетплейс перевезень AllShip AI, коли я його отримав. Продукт жив у трьох репозиторіях, база здебільшого складалась із ботів і згенерованих ставок, а єдиного шару авторизації не було. Тут рефакторинг не мав сенсу: нема що рефакторити, коли основа описує не той бізнес.
Але навіть тут я не викинув усе. З 34 921 бот-акаунта переніс лише реальних людей: 16 акаунтів і 5 перевізників, жодного не втратив. Нова основа — один застосунок на Next.js з моделлю даних під три ролі. А після — перевірка прав доступу на всіх 109 точках входу.
Другий приклад чесніший, бо стосується мого власного коду. Сайт автошколи Avtoacademy я зробив у 2025 році як сайт на Next.js плюс окремий сервер на Express зі своєю адмінкою. Два репозиторії, два деплої, і школа не могла змінити текст без розробника. У 2026 році я сам переписав його в один застосунок з адмінкою всередині. Ось вам і сигнал №3 у дії: дві бази коду там, де вистачає однієї.
Третій шлях: заміна частинами
Більшість реальних ситуацій — ні туди ні сюди. Основа хитка, але продукт заробляє, і зупиняти його на пів року ніхто не дозволить. Для цього є підхід, який Мартін Фаулер назвав Strangler Fig, за аналогією з деревом-душителем, що обростає господаря.
Ідея проста:
- Перед старою системою ставиться маршрутизатор — один вхід для всіх запитів.
- Поруч будується новий модуль — наприклад, оформлення замовлення.
- Маршрутизатор переводить на нього запити цього модуля, решта йде в старе.
- Повторюємо, поки через стару систему нічого не проходить. Тоді її вимикаємо.
Чому це працює? Фаулер пише, що заміна маленьких компонентів зменшує ризик і дає бізнесу цінність раніше. Від себе додам ще три речі:
- кожен крок можна відкотити — маршрутизатор просто повертає запити в старий модуль;
- ви бачите прогрес щотижня, а не чекаєте «великого запуску», який завжди переноситься;
- неочевидні правила знаходяться поступово — коли новий модуль поводиться інакше, ніж старий, ви це помічаєте на одному модулі, а не на всьому продукті одночасно.
- тиждень 1Аудит і картамодулі, дані, інтеграції, що болить найбільше
- тиждень 2Сітка безпекитести на ключові сценарії, бекапи, моніторинг
- тиждень 2–3Маршрутизатородин вхід, за яким і стара, і нова система
- тиждень 3–6Перший модульнайболючіший, з реальними даними й відкатом
- даліМодуль за модулемпоки через старе нічого не йде
У вебі маршрутизатором може бути навіть звичайний проксі або rewrites у Next.js: нові сторінки віддає новий застосунок, старі — старий. Користувач не бачить шва.
Дані: головна частина будь-якого переписування
Якщо запам'ятати з цієї статті одну річ, хай буде ця: переписування вдається або провалюється на даних, а не на коді.
Код можна переробити ще раз. Втрачене замовлення клієнта, зламаний пароль або загублена історія оплат — ні. Тому міграцію даних я планую першою, а не останньою:
- інвентаризація — які таблиці, скільки записів, що з них справжнє, а що сміття;
- правила перенесення — як стара структура лягає на нову, що робити із записами, які не вкладаються в нові правила;
- пробні прогони — міграція на копії бази кілька разів, з підрахунком «було — стало» для кожної сутності;
- звірка — скрипт, який після перенесення перевіряє суми, кількості й зв'язки;
- план відкату — що робимо, якщо в день переходу щось пішло не так.
В AllShip рішення «не переносити ботів» зекономило більше роботи, ніж будь-який рефакторинг: нова база одразу стала чесною, а аналітика — правдивою.
Скільки це коштує і як не потрапити в пастку оцінки
Чесно: точну ціну переписування без аудиту назвати неможливо. Але можна назвати те, що її формує:
- обсяг даних і їхній стан — чисті дані переносяться за дні, брудні вимагають ручних правил;
- кількість ролей і прав доступу — один тип користувача чи клієнти, виконавці, адміністратори;
- інтеграції — кожна зовнішня система додає свої крайні випадки;
- чи можна зупинити продукт — якщо ні, частина бюджету піде на одночасну роботу двох систем;
- скільки знань є лише в коді — що менше документації, то довше відкривати правила заново.
Графік схематичний, але форма знайома кожному, хто пройшов через «великий запуск». Переписування з нуля довго не дає нічого, а наприкінці часто вимагає більше, ніж планували, бо неочевидні правила спливають в останній момент. Рефакторинг дає цінність рівно, але має стелю, якщо основа погана. Заміна частинами — сходинками, і кожна сходинка вже працює на бізнес.
Типова пастка — порівнювати «переписати за X» з «рефакторити за Y» лише за ціною робіт. Порівнюйте повну вартість: роботи, плюс підтримка старої системи до переходу, плюс функції, які ви не випустите за цей час, плюс ризик міграції. Скільки коштує розробка нового продукту на ринку, я зібрав в окремому розборі вартості MVP у 2026.
Матриця рішення: що обрати у вашій ситуації
Звучить складно? Насправді рішення найчастіше залежить від двох запитань: наскільки здорова основа (модель даних, самі дані, права доступу) і наскільки сильно продукт має змінитися найближчим часом.
| Ваша ситуація | Що робити |
|---|---|
| Основа здорова, продукт розвивається в тому ж напрямку | Рефакторинг: тести, індекси, розділення модулів |
| Основа здорова, але попереду великі зміни | Рефакторинг + заміна частинами тих модулів, що змінюються |
| Основа хитка, продукт заробляє і зупинити його не можна | Заміна частинами з маршрутизатором і міграцією по модулях |
| Основа хитка, дані зіпсовані, користувачів мало | Переписування: перенести тільки реальні дані в нову основу |
| Ваша система — типовий магазин, CRM чи блог | Розгляньте готову платформу, а власний код залиште для того, що робить вас особливими |
Окремий випадок — застосунки, зібрані через Lovable, Bolt чи Cursor. Там логіка та сама, але є свої типові сигнали: ключі в браузері, відкриті правила доступу, дублі оплат. Їх я розібрав у статті про вайбкод-MVP і момент, коли потрібен розробник.
Що запитати в розробника, перш ніж погодитись на переписування
Пропозиція «все переписати» на першому дзвінку — не завжди погана ознака, але завжди привід для запитань:
- Ви читали код і дивилися дані? Якщо ні, рекомендація — це смак, а не діагноз.
- Що з поточного продукту ви збережете? Хороша відповідь називає конкретні модулі, екрани й дані.
- Як переноситимуться дані і як ми перевіримо, що нічого не втрачено? Має бути план звірки, а не «перенесемо скриптом».
- Коли я побачу перший робочий результат? Тижні — нормально. «Через пів року все одразу» — червоний прапорець.
- Що буде зі старою версією під час робіт? Хтось має виправляти в ній критичні помилки.
- Як ви використовуватимете ШІ? Правильна відповідь — для швидкості, але з тестами й ревʼю; чому без них агенти рідко доводять задачу до кінця, видно з дослідження про 26% задач без доробок.
Чек-лист: 10 запитань перед рішенням
Відповідайте чесно, бажано письмово. Це займе пів години й заощадить місяці.
| Запитання | Якщо «так» |
|---|---|
| Модель даних описує те, що продукт робить зараз? | Плюс до рефакторингу |
| Понад 80% записів у базі — справжні? | Плюс до рефакторингу |
| Продукт живе в одній кодовій базі? | Плюс до рефакторингу |
| Стек оновлюється й підтримується? | Плюс до рефакторингу |
| Є хоча б кілька тестів на ключові сценарії або їх можна додати за тиждень? | Плюс до рефакторингу |
| Продукт заробляє і його не можна зупинити? | Не переписуйте одним днем |
| Через рік продукт робитиме суттєво інше? | Плюс до заміни частинами |
| Права доступу перевіряються в одному місці? | Якщо «ні» — це перше, що треба виправити |
| Чи знаєте ви всі інтеграції та ручні процеси? | Якщо «ні» — спершу інвентаризація |
| Чи є бекап, який хтось реально відновлював? | Якщо «ні» — зробіть це до будь-яких змін |
П'ять і більше «плюсів до рефакторингу» — майже напевно переписувати не треба. Якщо ж «ні» переважають, вам потрібен не героїчний ривок, а план заміни частинами з чіткими етапами.
Що зробити цього тижня
Не вирішуйте «переписати чи ні» на емоціях після чергового збою. Зробіть три кроки:
- Пройдіть чек-лист вище і запишіть відповіді.
- Перевірте бекап — відновіть його на копії. Це знадобиться за будь-якого сценарію.
- Замовте аудит, після якого у вас буде письмовий список: що залишити, що виправити, що замінити і в якому порядку.
Переписування — це інструмент, а не порятунок. Іноді він потрібен, як в AllShip. Але найчастіше продукт виживає завдяки нудній послідовній роботі: тести, дані, модуль за модулем. Не так ефектно, зате клієнти навіть не помічають, що під ними змінили фундамент.
Було корисно?
– вподобань · – переглядів
Часті запитання
Коли варто переписати застосунок з нуля?
Коли проблема в самій основі, а не в окремих місцях: модель даних не описує те, що продукт тепер робить, дані зіпсовані, продукт розкиданий по кількох кодових базах, або платформа більше не підтримується. Навіть тоді краще переносити реальні дані й робити заміну етапами, а не вимикати старе одним днем.
Що дешевше: рефакторинг чи переписування?
Здебільшого рефакторинг, бо продукт продовжує працювати й заробляти, а ризик розбитий на маленькі кроки. Переписування дороге не стільки кодом, скільки тим, що доводиться заново відкривати всі неочевидні правила, переносити дані й якийсь час утримувати дві системи.
Чи може ШІ переписати мій застосунок за кілька днів?
Згенерувати новий код ШІ справді може швидко. Але переписування — це ще й перенесення даних, крайніх випадків, інтеграцій і звичок користувачів, яких немає в жодному промпті. Gartner у червні 2026 року прогнозував, що понад 70% проєктів виходу з мейнфреймів, розпочатих цього року, не дадуть очікуваного результату саме через переоцінку генеративного ШІ.
Що таке заміна частинами (strangler fig)?
Підхід, коли нова система росте поруч зі старою: перед ними ставиться маршрутизатор, і модуль за модулем запити переводяться на новий код. Старе вимикається тоді, коли через нього вже нічого не йде. Продукт увесь час працює, а кожен крок можна відкотити.
Як зрозуміти, що розробник даремно пропонує все переписати?
Тривожний знак — пропозиція переписати ще до того, як людина прочитала код і подивилася дані. Хороший підрядник спершу робить аудит, пояснює, що можна залишити, і показує план, у якому продукт не зупиняється, а перший результат видно за тижні, а не місяці.